|
|
Про нас"Школа політичної аналітики" - незалежний аналітичний проект при Національному університеті"Києво-Могилянська Академія", що об'єднує професійних політологів, займається аналізом політичних процесів в Україні, українського законодавства, а також підготовкою професійних аналітиків у сфері політики.
Школу політичної аналітики засновано у 2001 році за ініціативою викладачів та студентів кафедри політології НаУКМА.
Матеріали на сайті подано мовою оригіналу.
 20 января 2012 года, 13:00
Интернет-конференция
В ходе интернет-конференции А. Гарань ответит на следующие вопросы:
- Что объединяет украинцев накануне Дня Соборности?
- Насколько реальна идея единого оппозиционного списка на выборах 2012?
- Какие политические перспективы у объединения "Батькивщини", "Фронта Змін" и ВО "Свобода"?
- Насколько весома политическая составляющая в газовом противостоянии Кремля и Банковой?
Читати
«Главком»
18.01.2012
 Накануне Нового 2012 года отдельные любители зимних видов спорта, оккупировшие Куршевель и другие «злачные места», под дорогое шампанское и горящие камины «смаковали» предстоящие перестановки в Кабмине. Мол, как только Президент выйдет на работу, на первом же расширенном заседании по экономическим реформам (11 января) полетят первые головы.
Читати далі
Главред
12.01.2012
Кадрові зміни в уряді почнуться ближче до виборів, тому що Кабмін став заручником передвиборчих політтехнологічних стратегій, вважають політологи.
Під час засідання економічної ради 11 січня Президент закликав міністрів, які не погоджуються з курсом реформ, що проводить влада, піти у відставку добровільно. При цьому глава держави зауважив, що окремі міністри намагаються протистояти реформам за допомогою депутатів, проводячи через парламент законопроекти, які прямо суперечать реформам.
«Ці міністри, кого не задовольняють умови, за яких ми працюємо сьогодні, повинні самостійно написати заяви. Не треба чекати на те, щоб ми вам допомагали», – додав Президент.
Крім того, глава держави розкритикував роботу міністра освіти Дмитра Табачника та міністра охорони здоров’я Олександра Аніщенка.
Політологи розповіли «Главреду», коли слід очікувати кадрових перестановок в Кабміні, якими і чому вони можуть бути. Останню ж критику окремих міністрів під час засідання економічної ради експерти називають «китайським попередженням» та «грою» Президента.
Читати далі
Західна інформаційна корпорація
21.12.2011
Домовитися про узгодження кандидатів по мажоритарних округах можуть фактично всі основні опозиційні сили.
Таку думку висловив політолог Олексій Гарань, коментуючи ЗІКу ініціативу Юлії Тимошенко «щодо об’єднання опозиції з формуванням єдиного партійного списку на основі нейтральної партії, а також єдиного списку від опозиції по мажоритарних округах».
За словами політолога, у цьому питанні є два компоненти. Щодо формування єдиних кандидатів по мажоритарних округах сумнівів немає – якщо опозиція не буде спроможна це зробити, то вона програє.
«Стосовно єдиного партійного списку, то це більш дискусійне питання, але як один з варіантів, теж розглядається. І я думаю, що це мало б дуже велике значення, насамперед, з морально-психологічної точки зору. Але тут дійсно є великі проблеми, бо ми знаємо, які суперечності існують всередині опозиційного табору. І справа часто не в якихось програмних відмінностях, а просто в боротьбі амбіцій», – вважає Гарань.
Ідея, щоб список очолила «людина рівня Ліни Костенко», тобто моральний авторитет, також може обговорюватися. На думку експерта, тут справа не конкретно в Костенко, а в тому, щоб в умовах недовіри до політиків, які представляють окремі політичні сили, поставити на чолі списку якісь символічні об’єднавчі фігури.
Олексій Гарань також не виключає, що домовитися про узгодження кандидатів по округах можуть фактично всі основні опозиційні сили. Це і БЮТ, і «Фронт змін», і УНП, НРУ, «За Україну». Можливо, на певних умовах можливе об’єднання зі «Свободою», а також партією «УДАР».
«Інша річ, якщо якісь із цих політичних сил будуть думати про свої тактичні перемоги і здобутки, то тоді, звичайно, можуть виникати проблеми. Хоча історія української демократичної опозиції демонструє як боротьбу амбіцій – приклад цього останні президентські вибори, так і об’єднання, коли вдавалося подолати суперечності заради спільної мети – наприклад, рух зразка 1990-1991 року і вибори 2002 і 2004 років», – зазначив експерт.
02 грудня 2011
Політичні експерти розповіли власні погляди на те, чи створює новий виборчий закон можливості для суттєвого оновлення політичних еліт в українському парламенті. Також описали поточну електоральну ситуацію для майбутніх учасників виборів. Крім того, політологи констатували вплив фальсифікацій на результати виборів буде залежати від протидії опозицій та, перш за все, самих громадян.
Читати далі
З приходом до влади Партії регіонів у 2010 році Україна пережила неоднозначний процес створення «вертикалі влади». Вона включила в себе центральні органи влади, органи місцевого самоврядування, більшість у парламенті та деякі центри прийняття рішень судової гілки влади. Однак довгий час Верховному Суду вдавалося існувати поза цією вертикаллю. На Вашу думку, чи вдасться судовій гілці утримати свою часткову автономію у найближчій перспективі? Чи є шанс посилити незалежність цієї гілки завдяки майбутній судовій реформі?
Читати далі
Украинский бизнес-ресурс
11.11.2011
Рейтинг Виктора Януковича падает, поэтому ему придется "спасать" положение с помощью темы русского языка. Такое мнение эксклюзивно для UBR.UA высказал профессор политологии Киево-Могилянской академии Алексей Гарань.
Закон о сокращении квот национального продукта с 50% до 25% в эфире телерадиокомпаний нужно рассматривать в политической плоскости, уверен он.
Читати далі
 7 ноября в помещении Первого информационного портала «Обозреватель» состоялась пресс-конференция на тему: «Как сделать революцию: старые и новые рецепты».
В пресс-конференции приняли участие:
-политтехнолог, директор компании «Berta Communication» Тарас Березовец;
-политтехнолог Сергей Гайдай;
-научный директор Школы политической аналитики Национального университета «Киево-Могилянская академия» Алексей Гарань.
Читайте новости по итогам пресс-конференции
Обозреватель
7 листопада 2011
Олексій Гарань, доктор історичних наук, науковий директор Школи політичної аналітики при НаУКМА, відповідає на запитання «Обозревателя» з приводу закону про вибори, який поставлено в чергу на розгляд депутатами Верховної Ради.
- Пане Олексію, після запровадження 5-відсоткового бар’єру які партії зможуть пройти до парламенту?
- Давайте переформулюємо так: «якщо буде 5-відсотковий бар’єр…». Бо його запровадження – це явне підігравання владивласним інтересам. Це зрозуміло усім, і Європі зокрема. Тому, власне, опозиція виступає проти цього.
Отже, якщо буде 5-відсотковий бар’єр, до Ради пройдуть Партія регіонів, «Батьківщина» (незалежно від того, очолить чи ні список Юлія Тимошенко), також – «Фронт змін». Можливо, іще «Удар» Кличка. Можливо, комуністи, які зараз балансують на межі. Їхня доля великою мірою залежить від того, яку позицію займе Партія Регіонів – чи «пропустить» вона КПУ…
Що стосується «Свободи» Тягнибока, то п’ять відсотків ця партія може і не подолати. Хоча знову ж таки, при наявності змішаної системи владі може бути вигідно мати у парламенті кількох представників «Свободи» по мажоритарці і використовувати їх як противагу поміркованим націонал-демократичним силам. Такого варіанту я не виключаю.
Але подолати бар’єр – це лише половина завдання. Приміром, партія Яценюка. Парадокс: бар’єр вони долають, але партійної структури з повноцінною зрозумілою програмою наразі ще нема.
Читати далі
Громадські організації-учасниці коаліції змушені констатувати, що процес розробки нового законодавства про вибори народних депутатів України став яскравим прикладом імітації суспільного та експертного діалогу, яким прикривається недемократичне бажання Партії регіонів змінити виборче законодавство так, аби отримати гарантовану більшість у парламенті наступного скликання не зважаючи на реальні результати виборів.
Створена Указом Президента України від 2 листопада 2010 року Робоча група з питань удосконалення законодавства про вибори, покликана знайти консенсус щодо найбільш дискусійних питань, була штучно обмежена у колі проблем, які вона мала змогу обговорювати, під приводом того що Президент визначився з необхідністю повернення до змішаної виборчої системи, за якою половина депутатів обирається через застосування пропорційної системи, а інша половина – мажоритарної.
Читати далі
Перша | Попередня | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | Наступна | Остання |
